«І серце птицею злітає у блакить…»

          Ці рядки з поезії Риви Наумівни Балясної – нашої землячки якнайкраще розкривають її характер,її творчу,неспокійну натуру. Народилася вона 8 березня 1910 року в м.Радомишлі. В ранньому дитинстві залишилася без батьків і виховувалась в дитячому будинку. Вже з 15 років працювала робітницею на взуттєвій фабриці м.Києва. Закінчила аспірантуру при інституті єврейської культури АН УРСР.

Життя та творчість Риви Балясної пов’язані  з Україною.Наша землячка була активною учасницею літературного життя країни 30-40 років минулого століття. ЇЇ «вічне слово – полум’яне,як народ та Батьківщина» зачаровують силою,величчю й вічними істинами,відтворюють жагу пізнання цілої епохи,в якій жила і творила поетеса:

«Не дай пропасти слову,

Як рядкам у серці тісно»

             І ці слова вилились у щиру,ніжну поезію про любов до української землі,священне чуття дружби народів. Слово торкнулося і її раннього дитинства, і комсомольської юності,і лихої війни,і радісної перемоги. У всі ці образи вона вкладала душу,сильні почуття. Її задуми й ідеї клекотіли живими думками,а поетичне слово було життєствердним,сильним,мужнім.

              І саме тому серед перекладачів цих творів налічувалась ціла плеяда майстрів письменництва,серед яких:   М.Рильський,В.Сосюра,І.Драч,Д.Павличко(Риву Балясну перекладали з мови ідиш).

           На початку 1947 року над українською інтелігенцією нависла чорна хмара переслідувань. При цьому застосовувалась тактика нацьковування представників однієї національності на представників іншої. Ця жорстока доля не оминула і нашу землячку, талановиту письменницю.

            В 1952 р вона була заарештована і звинувачена у контрреволюційній націоналістичній діяльності. Під час покарання пізнала всі жахи радянських концтаборів. «Я стільки довгих літ надіями жила» - писала про ті події поетеса.

             І хоча творчість Риви Балясної і наш час – це різні епохи,однак її поезія й сьогодні актуальна,патріотична і кличе до дій та перемог:

А найдорожче в світі –

Матері!

І Батьківщини

Ми не вибираєм

Одну,як є,

На цілім світі маєм

Не віддаєм Вітчизну

За борги,

Рятуєм,як посунуть

Вороги.

Ось такою була наша землячка. Пам’ять про неї живе і сьогодні серед шанувальників її полум’яного слова.