четверг, 24 ноября 2016 г.

26 вересня 2016 року, до «дня відзначення 150-річчя від дня народження Михайла Грушевського» Радомишльським РС КВІ було організовано похід до центральної районної бібліотеки особам, які засуджені до альтернативних видів покарань, а саме це покарання, які не пов’язані з позбавленням волі.


Бібліотекар 1 категорії Фещенко Надія Дмитрівна розповіла та показала фільм про життя великого вченого – Михайла Сергійовича Грушевського, який показав, що еволюція людства, попри всі складнощі, має тенденцію до встановлення справедливого демократичного ладу. Влада у державі має належати особам, обраним народом на демократичних засадах, працювати для народу, спиратися на волю його більшості. Очоливши Центральну Раду, він був глибоко переконаний, що нова українська державність має базуватися на принципах демократії і закону. Своєю працею М. Грушевський закладав міцні підвалини української державності.
Після відвідування бібліотеки ніхто із підоблікових осіб не залишився байдужими до життя та творчості М.С.Грушевського.



 І перший млинець був не глевким,
а другий - тим паче!



Коли рік тому радомишльські культармійці порадували земляків тріумфальною прем’єрою вистави «Фараони»,вдячний глядач подумки чекав на продовження. Втім успіх першої спроби,що виявилась напрочуд вдалою,надихнув на нову театральну постановку і самодіяльних митців.
І ось у слід за знаною п’єсою О.Коломійця наші аматори сцени постановили і винесли на суд радомишлян не менш культовий твір – комедійну виставу М.Старицького «За двома зайцями». Її  прем’єра дала місту чудовий зачин кількаденної вервечки свят і вихідних.
Як і торік,зал Будинку культури знову був заповнений по вінця. З одного боку глядач хотів побачити сценічне втілення відомої п’єси «по-радомишльському»,з іншого – оцінити акторську гру своїх друзі,рідних і знайомих у добре знаних образах дійових осіб.
Врешті й те,й інше заслуговує схвальних та вдячних слів і відгуків. Хоча перегляд вистави підтвердив давню істину,що літературні твори,як і драматургічні,слід сприймати в оригіналі,а не в кіно екранізаціях. Бо,скажімо,широко знана кіно версія п’єси М.Старицького знята лише за її мотивами,хоча,звісно,надзвичайно своєрідно і талановито. Тож її постановка на радомишльській сцені дала змогу багатьом доторкнутися до авторського оригіналу.
Водночас,усвідомлюючи шалений успіх фільму у глядачів усіх поколінь,радомишльські митці озвучили свою виставу музичними та іншими звуковими фрагментами улюбленої кінокомедії.
І ніби підтверджуючи народну любов до дійових осіб п’єси,їхню пізнаваність та типовість,попри роки і звичаї,головний герой Свирид Голохвостий(Сергій Галицький) зі своїми «корешами»(Ігор Машкевич та Сергій Колісник) зійшов на сцену з народу – глядачевого залу,і так само під завісу вистави «пішов у народ»,діставши чергову порцію оплесків та овацій. Пізнаваною й типовою як для теперішніх часів була й дівоча компанія Проні Прокопівни(Наталія Косатенко) з манірними подружками(Вікторія Ковальчук,Людмила Корзун)


Звичайно,не варто переповідати всім добре відомий сюжет твору. Режисер  вистави Ольга Йосипенко зуміла вправно зберегти й витримати його класичну лінію,враховуючи обмежені сценічні та матеріальні можливості. П’єса від першої до останньої дії тримала в тонусі і виконавців,і глядачів. І зал відреагував на характерне видовище належно – бурхливими і тривалими оплесками,підбадьорюючи ними кожного персонажа й виконавця.


А ними цього разу з названими вище головним дійовим людом та їх друзями були – подружжя Сірків(Олександр Кобилинський,Валентина Третяк),Химка(Надія Фещенко),Лимариха(Ольга Йосипенко),Галя і Степан(Наталія Бродовська,Сергій Катерленко),Марта(Галина Гуляєва),Устя(Галина Литвинчук),Меронія(Вікторія Мосійчук). Звукорежисер вистави – Микола Лисак,костюмер – Ольга Стеценко. Отаким гуртом підготували(до речі,самотужки творили декорації,костюми,оздоблення) та подарували родомишлянам  неповторне і захоплююче сценічне видовище. А,враховуючи досвід,радомишляни сподіваються на його продовження вже не лише з надіями,а й з упевненістю.