«Нев’янучий вінок пам’яті 

героїв Крут»

       «Нев’янучий вінок пам’яті героїв Крут»  –  під такою назвою працівники центральної районної бібліотеки спільно з творчим колективом районного Будинку культури 29 січня 2018 року провели пам’ятний вечір для учнів старших класів шкіл міста та громадськості  в міському Будинку культури.
На фоні сумної мелодії линули слова:

Крути! Крути! Вас нам не забути

В мільйонах українських сердець

Ще тисячоліття буде пломеніти

Ваш славетний, мужній, героїчний герць.

          Далі ведучі ведли мову про те, що 100 років відділяють нас від подій 29 січня 1918 року, але вони живуть в душі українського народу, ятрять його серце, тому що непідготовлені студенти віддали задля своєї країни все, що мали.                 Водночас ті, які зобов’язані були боронити країну, насамперед політики, маючи значно більше можливостей, ніж прості студенти, не виконали свій прямий обов’язок перед країною. Навіть не було проголошено мобілізації – лише зроблено заклик до патріотів, та й то тільки в Києві, а не в околицях, які могли дати тисячі бійців.   

..Вже знемагали, сил не ставало,

Та далі морем лилася кров,

Їх багато, – нас так мало:

Розпукою в душі кричало –

І дальше бій нерівний йшов…

        На заході прозвучав гімн, а також полеглих героїв Крут було вшановано хвилиною мовчання.
        А в особі учениці 2 класу гімназії міста Радомишля Косатенко Марії та учнів 5 класу Фещенко Костянтина , учениці 11 класу Макеєвої Дарини ЗОШ №5 були прочитані хвилюючі поетичні рядки і перед глядачами оживали образи трьохсот героїв Крут, які загинули за нашу незалежність.

За Україну, за її волю,

За честь, за славу, за народ!

Як легко збагнути шляхетний порив

Як проти страшної навали

Пішов кожен з них – і стократ осмілів,

Юнацтво вкраїнське повстало…

Зворушливо прозвучали пісні у виконанні творчого колективу районного Будинку культури Нагорного В, Дацюк М, Третяк В, Бернацької Є.Полеглі герої – це наш біль, наша пам’ять і наша велич.У глибокій скорботі ми схилили голови перед світлою пам’яттю молодих людей, для яких Україна була рідною домівкою, а люди своїми рідними і близькими.

Він мріяв людям щастя дарувати,

Як матір, Україну він любив…

Та ворог йшов свободу плюндрувати: –

Надію, мрію, молодість убив

Але життя триває. Зростають і зростатимуть нові покоління. Народжуються діти, і щоб їх захистити, хтось мусить ставати у лави оборонців, мусить йти у бій.  Тож пам’ятаймо про полеглих героїв Крут, згадаймо про них у наших помислах і молитвах.
Пісенною молитвою «Боже, Україну збережи»  у виконанні вокального ансамблю  Будинку культури й завершився пам’ятний вечір.